Польський алфавіт – а як легко його вивчити?

Польський алфавіт – а як легко його вивчити?

Якщо хочеш зробити це швидко, радимо прочитати цілий допис!

Польський алфавіт – частина 1

Відразу зазначу, що букви «А/а», «Е/е», «І/і», «О/о» виглядають ідентично в польському та українському алфавітах. Отже, чотири з тридцяти двох літер позаду! 🙂 Тепер зосередься. В наступній частині абзацу я заміню літери «Т/т» і «К/к» їхніми польськими відповідниками – «T/t», «K/k». Де tаkе бачено? Аж дві водночас? Але споkійно ці буkви майже tаkі самі, яk польсьkі!

Хtось koлись міг би сkазаtи, що вивчаtи польсьkий алфавіt важkо, але нічого – перші kоtи за плоtи вже за tобою! Щось вже tрохи нудно. На додатоk замінимо «М/м» на «M/m». Щоб tобі було легше запаm’яtаtи, tо польсьkа mаленьkа буkва «м» пишеtься, яk уkраїнсьkа письmова буkва «т».

Mama Mарини згадувала tаkий віршиk:
Mурлиkа mурkоче —
Mорозива хоче.
Mурлиkо руденьkий, —
Заmерзнеш, дурненьkий!

Польський алфавіт частина 2

Польсьkе „Ż/ż” i „Rz/rz” to w укraiнskiй одне „Ж/ж”. Але яk визначиtи, яkу саmе буkву писаtи? Все залеżиtь від слова.
Ось деkільkа основних правил:

1. Яkщо в уkраїнсьkій mові при переkладі польсьkого слова заmість звуkу «ж» з’являєtься буkва «р». Наприkлад: morze — море, drzewo — дерево, rzeka — річка.

2. «Rz» завżди пишеmо після tаkих приголосних:
b, ch, d, g, j, k, p, t, w. Наприkлад: chrzest – хрест, krzesło – крісло, wrzesień – вересень.

3. «Rz» після буkв p, t, k, ch чиtаєtься яk «ш». Наприkлад: trzeba – треба, przeprosić – вибачитись.

4. Яkщо в уkраїнсьkій mові при переkладі польсьkого слова заmісtь звуkу «ж» з’являєtься буkва «ж» або «з». Наприkлад: żaba – жаба, różny – різний.

5. «Ż» завжди пишеmо після tаkих приголосних: l, ł, r, n. Наприkлад: małżeństwo – шлюб, małże – мідії.

Żабkа в żовtоmу żаkеtі,
Żуk в зеленоmу żилеtі.
Żаба ґудзиk засtібає,
Żуk годинничkа вийmає.

Буkва «ш»

Буkва «ш» в польсьkій mові сkладаєtься з буkвосполучення «sz». Наприkлад szukać – шукати, kasza – каша. Але варtо паm’яtаtи, що «rz» інkоли яk «ш» tреба чиtаtи! Хочу tеż поінфорmуваtи, що «si» яk «ші» tреба чиtаtи. Існує tеż szczе буkва «ś» і чиtаєtься яk «шь». Наприkлад śliczny – гарненьkий.

Szило szубkу Szурі szило,
Szовkоm, szерстю szви обszило.
Вийszла szубkа прехороszа
Наsій Шурі на пороszу.

З буkвою «ч» ісtорія tа саmа – «сz», і «ci» буде чиtаtись яk «чі», «cio» – чьо, «cia» – чя, «cie» – чє. Наприkлад: ciocia – тітка, ciemno – темно. Є tуt tаkоż «ć», яkе чиtаєtься m’яkо яk «чь», наприkлад robić – робити.

Kаczkа czоtири яєćkа знесла,
В czервні вона kаczеняt навела.
Ходиtь tепер вона з ниmи на ріćkу
Їсtь по дорозі сmаćненьkу суниćkу.

Особливісtь ще в tоmу, що «щ» пишеtься яk «szcz».

У лузі żуравлиk
szczипав собі szczавлиk.
Kупіtь йоmу горszczиk –
він звариtь ваm борszczиk.

Буkва «з»

Насtав czас на szczе одну буkву!
З kоżною ліtерою все легszе і легszе! Буkва «з» пиszеtься яk «z».

Zаєць zяблиkа zусtрів:
— Zебру zżер! Zmіюkу z’їв!
Zяблиk zойkнув: — Zнаczиtь, zаєць
— Zадаваkа і zухвалець.

Cловосполуczення «zі» – це жі, «zіo» – жьо, «zia» – жя, «zie» – жє (tomу tаm, де буде уkраїнсьkою сkлад «зі», я zаmінюваtи його на «zі» не буду). Яk і раніszе, буде tуt tеż буkва z палиćkою «ź», яkа czиtаєtься m’яkо – жь, наприkлад źle – погано.

Ріżе ніż kорzi сmаczні –
Żеня tорt спеkла mені.

Насtупні легkі буkви: уkраїнсьkе «Б/б» toбtо польсьkою «B/b» ta наszе «В/в» tоbtо польсьkе «W/w».

Bаbуся b пиszалася, szczо wи tаk swидkо wczиtесь. Bраwо! Wелиkе польсьkе «б» wиглядає, яk уkраїнсьkе «в». Tоmу не дай сеbе оbmануtи!

Польський алфавіт – частина 3

Уkраїнсьkе «С/с» це польсьkе «S/s». Дуmаєsz, це tяżkо?
Sпроbуйmо, переwірmо.

Хиtру sороkу,
sпійmаtи mороkа,
А на sоrоk sороk —
Sороk mороk.

Прийszоw czаs на «Р/р», яkе w польsьkоmу алфаwіtі zапиsуєtьsя «R/r».
А яk tоді z bуkwою «П/п»? Ця пrиголоsна kодуєtьsя zнаkоm «P/p».
Trохи диwно яkоsь wийszло! Але оbіцяю, szczо tи навczиszsя, яkszczо не bудеsz zуpиняtиsь.

Rоmа tа Rиtа sпіwаюtь у хоrі,
Wwеczоrі rаzоm гуляюtь надwоrі,
Rаzоm додоmу ідуtь, яk поrа.
Rоmа tа Rиtа – це brаt і sеstrа!

Теpеr wаrtо rоzдиwиtиsь дwі голоsні ліtери. Ух, нелегkий це wиkлиk! Bo уkраїнсьkе «И/и» pольsьkою pиszеtьsя, яk наszе «Y/y». Наtоmіstь zwуk «у» w pольsьkій mоwі pеrедаєtьsя ліtеrаmy «U/u» tа „Ó/ó” (bukwa «o», але z rysоćkою!).

Найwаżлywіszе не pлutаty ці pольsьkі bukwy z уkrаїнsьkymy, але w цьоmu доpоmоżе tільkи prаktykа, prаktykа і йeszczе rаz prаktykа!

Uczоrа muczywsя uдаw,
Wymіrюwаw swій zrіst.
Де голоwа, неmоw zгадаw.
Szkода, zаbuw, де хwіst.

A teper дo prawyl, яki дopomożutь wyznaczyty, яku bukwu pysaty:

 1. «Ó» pyszеmо, koly pry pеrеkладі оtrymuєmо «о», «е» аlbо «а». Наprykлад: góra – гора, róg – ріг;

 2. «Ó» pyszеmо, koly wоно zmінюєtьsя w pольsьkій mоwі на  «о», «е» або «а». Наprykлад: mróz – mroźny (мороз – морозний), siódmy – siedem (сьомий – сім);

3. «Ó» pyszеmо w sлоwах z zakinczeнняm -ów, наprykлад: sklepów – mагазинів (rодоwyй wідmіноk
іmенниkіw czолоwіczого rодu u mноżyні); `z lasów – з лісів;

4. «Ó» pyszеmо w sлоwах z zakinczeнняm – ówka, наprykлад: łamigłówka – головоломка, żarówka – лампочка;

5. «U» pyszеmо w іmеннykах z zakinczeнняm -un, -unek, -uchna, -uszka, -uszek, -uch, -us, -usia. Наprykлад: zwiastun – трейлер, mamusia – матуся;

6. «U» pyszеmо w дієsлоwaх z zakinczeнняm -uj, -ujesz, -uje. Наprykлад: maluję – малюю,
malujesz – малюєш, maluje – (він/ вона/ воно) малює.

Польський алфавіт – частина 4

Pryйszоw czаs pоkаzаty wаm pольsьkе «д». І… на rахuноk… rаz, два, try!
«D/d» — фuх, tаkе ż sаmе, яk і англійsьkе!
Але tut tеż wsе не tаk prоstо.
Szczо ż zноwu? Bо іsнuє pольsьkе twеrdе «г» (аbо наszе «ґ»), яke pyszеtьsя яk ukrаїнsьkе pysьmоwе mаленьkе «д», а sаmе «G/g».

На gryнdżолах іz gоry
Їхаw наtоwp dіtwоry.
Ой! Mала upала Юля
І tеpеr на лоbі guля.

Pеrейdеm dо bуkwy «L/l», wymоwu яkої w pоlsьkій mоwі mоżна оpysaty, яk szczоsь mіż «л» і «ль». Gоlоwне не gоwоryty цей zwуk twеrdо. І szczе оdна sхоżа bukwа — «Ł/ł». Pо zwuku wона tаkа ż, яk анglійsьkа «w». Dаm tоbі pіdskazku: szczоb wymowlяty bukwu цю, pоtrіbно guby sklаsty w trubоćku. Наpryklad: łazienka – wанна kimнаtа.

Smugаstі kylymy
Polоskаlа dоньkа Wlаsа.
Pоlоskаlа, pоlоskаlа –
Smugаstої rіćkа stаlа.

І zноwu ż tаky w pоlsьkій mоwі не wsе tak prоstо!
Tut też є dwі bukwy «х». Wymоwlяюtьsя wонy tаk sаmо, а оsь tаk woнy pyszutьsя: «Ch/ch» (наzywаєtьsя це ха) і «H/h» (наzywаєtьsя sаmо ха).
Оsь dеkіlkа gоlоwнych prаwyl:

1. «Ch» pyszеmо tоdі, koly pry pеrеklаdі z pоlsьkої na ukrаїнsьku z’яwlяєtьsя bukwa «х»; a «h», koly maєmo «г». Наpryklаd: hymn – гімн, chory – хворий;

2. Яkszо slоwо zakінczuєtьsя на «х», pyszеmо «ch», наpryklаd brzuch- живіт. Аlе є wyняtоk, а sаmе druh – супутник;

3. «Ch» z’яwlяєtьsя w slоwаch, яkі poczyнаюtьsя z prефіkсіw chl -, chł -, chrz -, chw -. Наpryklаd chleb – хліб;

4. Pіslя lіtеry «s» zаwżdy pyszеmо «ch», наpryklаd schody – сходи;

5. «H» pyszеmо, kоly slоwо pоczyнаєtьsя z prеfіkсіw hal -, her -, hel -, hipo -, hydro -, hiper-, hidro-, hekto-, hetero -, homo -. Наpryklаd : herbata – чай, hipermarket – гіпермаркет.

6. Tаkоż «h» pyszеmо w dеяkych іmенаch, наpryklаd Bohdan і Hubert.

Chudоżнyk mаlює chudоbu і chаtu, Zа це wін оtrymаw chwаlu і zаrplаtu.

Іsнuє tаkoż w pоlsьkоmu аlфаwіtі bukwa «N/n». Wіdоbrаżає wona nаszе «Н/н».
Але є szczе «Ń/ń», яkе чиtаєtься яk «нь». Szczо ty nа це skаżеsz?

Nikomu nе zdаєtьsя nеprаwdopo dіbnym, szczо wżе 80% аlфаwіtуtu za namy? Nайkrаszczе tе, szczо mеnі pryєmno prоwоdyty z tоbою czаs, dоpоmаgаюczy tоbі wywczаty nоwu mоwu! Яk nepomitno letytь czas… My wse blyszcze do kiнця, bo nam zalyszylosь wsьоgo dekilka liter!

Tаkoż я zаmіnю «Ф/ф» na «F/f».
Тrоszky dywnо, аlе аlfаwіtu ty nаwczyszsя еfеktywnо!

Fіrmа fеrmu buduwаlа.
Fіrmі fаrby bulо mаlо.

Widpowidnykom naszogo slowospolyczennя «дж» є «dż», а «дз» – «dz». Ці lіtеry my
wywczyly ranіszе – tоmu nіczogo skladnogo!

Ledwе ne zabuly pro bukwu «ц», polsьkoю wona bude «C/c», ale warto zaznaczyty, szczo «ci» czytaєtьsя jak «чі», tomu tam, de ukraїnsьkoю bude «ці» – zminiuwaty na «ci» я ne budu :).

Польський алфавіт – частина 5

W ostanniй czastyni я tobi rozkażu, szczo widbuwaєtьsя z bukwoю «й». А pеretwоrюєtьsя wоnа nа «J/j», trochy podibna nawitь na «i».

Аndrij dużе lюbytь, koly mama kuplяє jomu ajran. Cе tureцьkyj nаpij schоżyj nа jоgurt.

I ostanni bukwy, jaki my wywczemo – ce golosni, podibni do naszych, ale z chwostykom znyzu.
Wаżkо оpysаty, jak wymоwlяjutьsя ці bukwy, krаszczе pоsluchаjtе wymowu w іntеrnеtі, аlе wsе ż taky sprоbа chоczа b pryblyzno оpysaty budе! 🙂

«Ą/ą» – czytajetьsя jak «оун», «Ę/ę» -czytaєtьsя jak «eу».

Napryklad: ząb – зуб, ręka – рука.
Takoż «ę» wżywajemo w kinці dijesliw w І osobi odnyny, napryklad:

ja piszę – я пишу, ja sprzątam- я прибираю.

Оsь і prоlunaw dzwіnоk –
zаkіnczywsя nаsz urоk.
Zа rоbоtu – pо zаsluzi!
Szczyrо dяkuю wаm, druzі!

Нам вдалось дійти до кінця!
Дуже сподіваємось, що навчання цим способом було для тебе легке та приємне.
Для кращого закріплення раджу записувати українські речення польськими літерами.
За допомогою цього в майбутньому тобі точно буде легше навчитись простих виразів
польською мовою.
Ми надіємось, що нам вдалось відкрити тобі різні секрети польського алфавіту і представити
їх найпростішим способом.

A tu odwrotna konwersja – Alfabet ukraiński